Ковель – одне з найдавніших міст Волині. Археологічними розкопками доведено існування тут поселення мідно-кам’яної доби (середина ІІІ тис. до н.е.). Є різні свідчення про багату та давню історію Ковеля, зокрема віднайдені свого часу на Ковельщині крем’яні сокири, списи, серпи та інше господарське приладдя. У ті стародавні часи на Волині були людські поселення, які називали «стоянками». Як правило, наші предки селилися в захищених місцях, біля водоймищ. О. Цинкаловський, досліджуючи перші поселення на Волині, підкреслював, що на місці, де постав Ковель, було виявлено багато камінного знаряддя, а також бронзових наконечників списів, римських монет.
Легко здогадатися, чому серед боліт, у лісі поселилися древні люди, а з часом тут виросло місто. Сама природа створила захисні споруди від ворогів. Кмітливому, древньому архітектору лишилося вказати перстом, де викопати глибокий захисний рів, і за рахунок виритої землі підняти площину поселення над рівнем моря.
